Що важливо обговорити з дітьми: правила поведінки під час повітряної тривоги, артобстрілів та в громадських місцях
Боятися того, що насправді лякає, – нормально. При цьому діти орієнтуються на нашу реакцію і на те, як ми їм пояснюємо те, що відбувається. Дитяча й сімейна психологиня Світлана Ройз розказала МОЗ як діяти у подібних ситуаціях.
Щоб допомогти дитині впоратися зі страхом і навчити її реагувати на гучні звуки, як-то сирена чи гуркіт, психологиня радить діяти за таким алгоритмом:
1️⃣ Нормалізація
Дорослий фіксує і пояснює ситуацію:
“Я бачу, що ти боїшся. Цей звук справді лякає, але він означає, що наші ЗСУ зафіксували загрозу і зараз її знешкоджують. Про нашу безпеку дбають – тож і нам треба подбати про себе і йти в укриття”.
2️⃣ Підтримка
Дорослий сигналізує дитині про підтримку й пропонує дію:
“Я з тобою і буду з тобою весь час. Хочеш, я візьму тебе на руки, а ти візьмеш свою іграшку (воду, домашнього улюбленця)?”
3️⃣ Завершення
Дорослий акцентує, що загроза минула, і відзначає силу дитини:
“Все минулося. Ми в безпеці. Спасибі, ти був (була) таким сміливим, міцним. Ми чули так багато гучних звуків (їх можна назвати), але ми впорались”.
Можна пограти в терапевтичну «гру»: розтерти вуха і уявити, що з них «висипається» в долоню чи на землю все, що їм заважає. Можна уявити себе собакою, який щойно вийшов з води і струшує з себе всю воду.
Далі «будуємо» місток до наступних дій: для цього запитуємо дитину про те, що будемо робити далі, коли вийдемо з укриття.