Наша Сонячна система — це досить жваве місце, де рухаються мільйони об’єктів, від планет до комет і астероїдів. Щороку відкривають все більше нових об’єктів, зазвичай це малі астероїди або швидкі комети, що вважають Сонячну систему своїм домом. Наприклад, до 1846 року астрономи вже відкрили всі вісім основних планет. Однак це не завадило людству продовжувати дослідження. За останні 100 років ми знайшли менш відомі тіла, такі як карликові планети, до яких належить Плутон.
Відкриття деяких з цих карликових планет стало приводом вважати, що на околицях Сонячної системи може ховатися щось ще, пише видання ScienceAlert.
Дев’ята планета
Є важлива причина, чому астрономи витрачають сотні годин на пошуки дев’ятої планети, відомої як «Планета 9» або «Планета Х», а в міфології давніх вавилонян — Нібіру. Це тому, що Сонячна система, як ми її знаємо, не видається повною без неї. Кожен об’єкт у нашій Сонячній системі обертається навколо Сонця. Деякі об’єкти рухаються швидше, інші повільніше, але всі вони підкоряються законам гравітації. Все, що має масу, має гравітацію, включаючи нас з вами. Чим важчий об’єкт, тим сильніше його притягує гравітація.
Гравітація планети настільки велика, що вона впливає на рух інших об’єктів навколо неї. Це і є те, що ми називаємо «гравітаційним тягарем». Гравітаційне тягарю Землі — це те, що утримує все на її поверхні. Крім того, наше Сонце має найбільшу гравітаційну силу серед усіх об’єктів Сонячної системи, і саме тому планети обертаються навколо нього. Саме завдяки нашому розумінню гравітаційного тягарю ми отримуємо найбільшу підказку щодо можливої дев’ятої планети.
Несподівана поведінка
Коли ми досліджуємо дуже віддалені об’єкти, такі як карликові планети за Плутоном, ми бачимо, що їхні орбіти трохи несподівані. Вони рухаються дуже великими еліптичними — овальними — орбітами, групуються разом і мають нахил в порівнянні з рештою Сонячної системи.
Коли астрономи за допомогою комп’ютерних моделей вивчили, які гравітаційні сили необхідні для того, щоб ці об’єкти рухалися таким чином, вони виявили, що для цього потрібна планета, що має масу принаймні вдесятеро більшу за масу Землі. Але виникає питання: де ця планета?
Проблема, що перед нами зараз стоїть, полягає в тому, щоб підтвердити правильність цих прогнозів і моделей. Єдиний спосіб це зробити — знайти «Планету 9», що, безумовно, легше сказати, ніж зробити.